Основні положення загальної Теорії Образності (коротко)

На сьогоднішній день в науково-лінгвістичному середовищі поняття «Образ» не має єдиного визначення. Різні джерела загалом визначають поняття «Образ» неоднозначно:

Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь.
Подоба, копія кого-, чого-небудь.
Форма, відтворена у свідомості, пам’яті або створена уявою.
Внутрішнє відображення/віддзеркалення зовнішнього об’єкта, відтворене у свідомості (філософія).
Конкретно-чуттєва форма відображення дійсності, як внутрішнє відчуття людини, переживання спостерігача, свідка (мистецтво загалом).
Тип, узагальнений характер (література).
Персонаж (акторське мистецтво).
Результат відображення прообразу/прототипу (математика, інформатика).
Ікона, Лик, Обличчя (християнство).
Ми визначаємо поняття Образ однозначно, як таке поєднання зовнішньої форми з властивим їй змістом, яке у своїй цілісності здатне справляти Враження.

Кожен окремий Образ несе свою внутрішню ідею, чуттєвий зміст в конкретній зовнішній формі.

Форма може бути: космічна, природна, мінеральна, органічна, мистецька. Це може бути проявлена в поетичному тексті ідея, втілений літературний задум; реалізована в матерії емоція — художнє полотно, або архітектурний витвір; музична композиція сповнена почуттями. Кожна хмаринка в небі, піщаний вихор несе свою ідею, доступну нам для осмислення; танок бджіл у вулику, бігання мурах коло мурашника, або пілотаж зграї шпаків, погляд коня, танцювальне па балерини, чарівна наповнена пауза в монолозі актора в театрі. Нас особливо вражає індивідуальне, особисте проявлення.

Зміст/вміст — ідея, смисл, поняття; почуття; емоція.

Будь яка цілісна, лаконічна, позбавлена зайвої надлишковості форма несе свій зміст. Образ, в нашому розумінні — це форматована матерія наповнена відповідним змістом.

Не-форматна (безформна) матерія з непевним змістом не справляє враження, і здатна лише певним чином впливати на спостерігача. Цей вплив не є враженням в повному розумінні. Він здатен лише породжувати тривожність та занепокоєння.

Поєднання ідеї і втіленої її реалізації, або матеріального коду, сповненого відповідним значенням — є запорукою нашого враження. Наше враження є найнадійнішим критерієм наявності образу в полі нашого спостереження.

Враження

Враження — відбиток Образу у нашому сприйнятті — невимовне емоційне, смислове, чуттєве повідомлення, що вривається в нашу душу, змінює і оновлює її. І тут мова не про розумові інтерпретації, а про те, що, власне, факт Враження уможливлює інтерпретацію Образу і неминуче запускає «механізм» вироблення Ставлення до Образу.

Справжня пам’ять — це Образна пам’ять — пам’ять вражень. Пам’ять сповнена враженнями — безцінний скарб, унікальний для кожної особистості. Осмислюючи, усвідомлюючи свої враження, людина отримує досвід вражень — найцінніші надра справжньої творчої людини. Ми стверджуємо, що образне мислення, логіка — оперують тільки враженнями отриманими від втілених, проявлених, реалізованих образів.

Людина — мисливець за враженнями. Враження — єдине, чого справді пристрасно прагнуть люди.

Опрацювання вражень, вироблення ставлення до образу, що вразив — духовна праця властива лише людині. Осмислене, усвідомлене враження є джерелом натхнення, пристрасті до генерації вже власного творчого задуму. Ставлення до образу, що вразив виникає разом з народженням передчуття та ідеї нового творення.

Окреме розуміння і відчуття враження від образу, і ставлення до нього — є унікальна людська здатність, ознака гідної творчої особистості.

Зазначимо тут що розмова про сам образ, про його довершеність, або про його особливі якості — це окрема велика аналітична розмова. Розмова про враження від образу, і розмова про ставлення до образу, що вразив — інші дві принципово різні розмови. Ми можемо, до прикладу, ділитися Враженнями від Образу і з’ясовувати Ставлення до Образу. Отже маємо три окремі дискурси, які варто розглядати окремо і не підміняти один іншим.

Такі поняття, як: образне сприйняття, образне мислення, відображення, зображення, преображення мають один спільний корінь — Образ.

© Цитування можливе або з письмового дозволу автора, або з обов'язковим посиланням на джерело