Основні положення спеціальної теорії Образності людської поведінки.

Фундаментальний принцип Теорії Образності людської поведінки полягає в тому, що поведінка людини — є продукт діяльності творця, яким є Особа людини (лат. persona), або, в іншому баченні — душа людини. Мова йде про таку якість миттєвої поточної поведінки в цілому, яка сягає рівня витвору мистецтва. Не слід змішувати розуміння і підміняти поняття особа і особистість. (лат. persona / personalitas).

Людина-творець, Особа (душа, або — серце) своєю волею вносить керівництво і порядок в плин думок, в усвідомлення і в роботу з переживаннями і емоціями, керує інтелектом, свідомістю, рухами тіла, і артикульованою мовою/звучанням. Наголошуємо, що не розум чи емоції керують поведінкою творчої людини, а, саме активний суб’єкт, яким є Особа. Виключно Особа стоїть над розумом і над емоційним станом; керує як психічними так і поведінковими процесами.

Людину, яка до своєї поведінки ставиться не лише суб’єктно, а і творчо, ми називаємо Актором. Актор (actor) — людина дії, Особа якої в нашому розгляді (концепті) є триєдиною – має три внутрішні іпостасі: Режисер, Актор, Драматург.

Образна Поведінка в чарівному поєднанні зовнішніх і внутрішніх ресурсів людини: ментального, емоційного, фізичного, мовного, на відміну від побутової, раціональної чи автоматичної, рефлекторної поведінки — це творення майстра, ім’я якому — Особа/Душа/Персона. Інструментом, на якому вона грає — є тіло. Зазначимо, що тіло не є безвольним мертвим інструментом, а є живим творінням, наділеним волею, почуттями/емоціями, пам’яттю і, безсумнівно — власним інтелектом.

Саме через Образну Поведінку проявляється творча природа Особи. З точки зору Теорії Образності саме діями Душі/Особи в живій матерії тіла формується Особистість людини.

Душа/Особа — Суб’єкт, Тіло — живий інструмент, Образна Поведінка — об’єкт/творчий акт/витвір мистецтва.

Отже, ми пропонуємо розглядати феномен Образності людської поведінки через призму трьох умовних внутрішніх Іпостасей творчої людини, Особи: Актор, Драматург, Режисер.

Три іпостасі людини дії

Актор — власне дійова іпостась, операційний управитель всіх доступних тілесних процесів. Його функція — безпосереднє оперування тілесними засобами виразності, такими як пластика тіла, міміка, жест, голос, мелодійність мовлення, інтонування, напруження і емоційність. Актор (іпостась) оперує живим інструментом яким є тіло.

Драматург — дослідник і хранитель досвіду вражень, опрацьованих, і не дуже… Його функція смислове і чуттєве наповнення поведінки. Його царина — пам’ять.

Режисер — відповідальний творець, системний управитель, адміністратор і автор поведінки. Ця іпостась, як загалом і дві інші, можуть мати різний рівень розвитку. Якщо внутрішній Режисер зрілий, то і поведінка — виразна і відповідальна. Режисер бачить завжди більше ніж Актор чи Драматург. Він володіє загальним поглядом на поведінку в цілому. Він формує творчі завдання і зчитує результат, першим отримує Враження.

© Цитування можливе або з письмового дозволу автора, або з обов'язковим посиланням на джерело