Акторська Театральна лабораторія

Версійний Театр

Творча Лабораторія. Драматичне тестове опрацювання драматургічного матеріалу. Акторський пошук перспективних образних рішень.

Ідея і обґрунтування актуальності методу «Версійний театр» (ВТ)

Традиційно, постановча робота над витворами перформативного і сценічного мистецтва започатковується продюсером, режисером, або керівництвом певної культурної інституції. Вже потім, на одному з етапів підготовки проєкту, організується набір акторів, виконавців. Це можуть бути як консолідовані акторські колективи з театральних труп, так і антреприза. Будь-яка творча людина що має досвід участі у великих постановчих проєктах може підтвердити, що на цьому шляху робота перенасичена ризиками.

Це ризики пов’язані з розумінням і відчуттям акторами обраної для роботи драматургії. Ще — ризики сценарного розгортання драматургічного полотна – композиції всієї вистави, її зв’язаності, цілісності. Також — ризики взаємодії акторів між собою на ігровому майданчику. Крім цього – ризики дисонансу в грі акторського ансамблю загалом. Ризики невідповідності обраних ролей ігровим можливостям і внутрішньому відчуттю акторів. Отже, ризиків багато.

Тут ми розглядаємо переважно «акторські» ризики, не беручи до розгляду режисерські, художні та продюсерські. Про фінансові ризики пов’язані з високою вартістю будь-якого масштабного театрального проєкту, його втіленням, рекламою й очікуваним успіхом ми тут навіть і не зазначаємо.

Всі означені ризики, можуть суттєво вплинути на художню цінність «кінцевого продукту» і спровокувати немалі незворотні фінансові втрати. Це особливо відчутно для інвесторів і, надалі, для всіх учасників творчого проєкту.

Пропонований метод Версійного Театру набагато знижує значення більшості з цих ризиків. Одночасно перетворює вади традиційного методу роботи над кінцевим продуктом проєкту в виграшні аспекти, що надихають.

Суть методу ВТ полягає в чисельній, багаторазовій варіаційній ігровій розробці драматургічного матеріалу робочими групами акторів — учасників постановчого проєкту. Кожного разу в версійну розробку може братися як драматичний матеріал в цілому, так і окрема вибірка з цілого матеріалу. В робочій групі за вивіреною технологією ШО так званий «ситуаційний режисер» — саме зі складу робочої групи акторів, пропонує чергову робочу гіпотезу, ракурс погляду на обрану драматургію — локальну версію її прочитання.

Далі робоча гіпотеза певним чином обговорюється та опрацьовується в групі з акторами. Після цього ситуаційний режисер — зі складу акторської робочої групи, вирішує це опрацювання композиційно, за певною технологією ШО і розмічає структуру пілотної мінімалістської* вистави безпосередньо на майданчику.

*Означає — без костюмів, декорацій, аудіосупроводу, світлового художнього рішення — голий (undressed — не одягнений), або «бідний» (неприкрашений) театр.

Наступним етапом роботи по методології ВТ стає формулювання образних творчих завдань акторам, невеличка репетиція — за методом ВТ, і, нарешті — коротка пілотна вистава або розгорнутий великий етюд, який триває приблизно 20 хвилин. На остаточну тривалість впливає обсяг матеріалу взятого для опрацювання обраної гіпотези (версії прочитання). Після закінчення шоу — аналіз, теж специфічний, за методикою ВТ, на відповідність певним критеріям.

Таку мінівиставу чи, розгорнутий етюд, ми скорочено називаємо «Театральна Версія» драматичного прочитання художнього твору чи будь-якої його частини взятої на опрацювання.

Версія-Вистава може стати поліфонічною, багатошаровою. Існування двох і більше сюжетних ліній, їх розвиток, перетворення, на робочому майданчику водночас, додає об’ємності спектаклю і є унікальним творчим здобутком для Режисерів-постановників. В таких випадках розвитку Версії-Вистави, ми використовуємо робочу назву «Казка».

На етапі підготовки великого постановчого проєкту, який можна називати «препродакшн», мінівистав створених за методом Версійного Театру, за одним художнім твором, можуть бути десятки. Переглядаючи такі «пілоти» організатори проєкту, продюсери, професійні режисери, художники можуть реально побачити всі перспективи відкриття великого постановчого проєкту. «Бути чи не бути?». Саме тоді рішення про відкриття роботи над масштабним постановчим проєктом буде вчасним і позбавленим описаних на початку ризиків!

Вигода для режисерів, продюсерів — очевидна, вони отримують «розігрітий» і вмотивований акторський ансамбль, пристрасно зацікавлений у створенні повномасштабної вистави. Більш цього — з напрацьованими зв’язками саме в цій драматургії, і навіть з локальними композиційними рішеннями, які режисер може коригувати, перетворювати… А далі — повноцінний репетиційний процес, одяг вистави, її художнє вирішення, продакшн і постпродакшн. Метод ВТ в цій послідовності займає місце — препродакшн.

Окрім цього, сам процес підготовки версійних етюдів, в цілому, або лише фінальна мінівистава можуть викликати зацікавленість глядачів — «гурманів» театрального перформативного мистецтва.

Треба зазначити, що метод ВТ може бути здійснений тільки за використанням «інструментів» Образності. А саме — Індивідуальна, Парна і Композиційна робота акторів в Образному форматі і Режисерський Практикум для Акторів. Навчання Образному формату акторів здійснюється за методологією Школи Образності (Академічна Навчальна програма Школи Образності).

Повна навчальна програма розрахована на 600 академічних годин роботи. Формат навчання можна спланувати відповідно до можливостей і цілей кожної конкретної групи/замовників. Наприклад, це може бути в режимі повної чи неповної зайнятості. Конкретні терміни навчання визначаються безпосередньо при знайомстві з навчальною групою/організаторами/замовниками (театри, культурні центри тощо) навчального курсу, перед укладанням договору. Переваги режиму неповної зайнятості полягають в тому, що він дозволяє акторам не переривати свою зайнятість в будь-яких інших театральних постановках під час навчання Образності та методу Версійного Театру.

Образність і Образний формат у побудові Театральної Версії

Ми стверджуємо, що Інструментом Акторської творчості є сам Актор, а предметом акторського мистецтва — Поведінка Актора. Образ, в нашому тезаурусі, це поведінкова категорія — одиниця людської поведінки, яка має всі ознаки і характеристики поведінки в цілому. Як молекула речовини має всі характеристики самої речовини.

Образ — це продукт творчості актора. Образність в акторській грі — це показник її якості й виразності. Невіддільна характеристика Образу — це здатність створювати враження, бути мінливим і водночас сталим, утримуваним.

В акторській грі буде доречно порівняти, Образний формат, скажімо, з музичним форматом у звуковому багатоголоссі природи чи музичного твору. Або, з відокремленням художніх образів на полотні художника.

Образний формат в акторській грі згортає її (гру) виключно до Образів і Трансформацій Образів. Створення Образів і їх Трансформація відбуваються за унікальними авторськими методами Школи Образності. Актори їх опановують на навчальному Академічному Курсі Образності. Образність — визначальна якість акторської творчості.

Чи буде версійний метод працювати по за Образним форматом? Для нас очевидно, що ні. На основі багаторічного вивіреного практичного досвіду було встановлено, що тільки в Образному форматі, користуючись інструментами та авторською методологією Школи Образності можна дістатися конструктивної плодотворної ідеї-гіпотези, для того, щоб було можливо закласти її в основу подальшої практичної роботи над будь-яким творчим (постановчим?) проєктом. Дістатись ідеї-гіпотези, не як можливого випадкового результату зусиль учасників проєкту, а, як методологічного конструктивного результату праці над драматургічним художнім твором.

Без такого конструктивного підходу і розробленого методу для роботи з матеріалом художнього твору, задуму тощо — це буде просто театрознавчий тенденційний погляд, цінний лише як спосіб теоретичного аналізу драматургічного матеріалу проєкту. При такому підході, як правило, нічого конструктивно-практичного не випиватиме. А якщо і далі працювати з таким інтуїтивним підходом до постановки вистави, то, в найкращому разі, можна буде дістатися лише до якогось перформативного імпровізаційного дійства, з надією на випадковий успіх. Конструктивне плодотворне втілення ідеї можливої вистави годі буде і чекати. Такий підхід ставить інвестиції й втілення проєкту в залежність від випадкового успіху та вдалого «збігу обставин» (*дивись акторські, режисерські, продюсерські ризики тощо).

Ми ж стверджуємо, що Образність і Образний формат дозволяє бути ефективним на всіх етапах створення вистави. Починаючи з гіпотези, версії прочитання драматургічного твору, акторської та режисерської роботи за запропонованими методиками ВТ і Школи Образності та закінчуючи розгорнутим етюдом — Театральною Версією прочитання художнього твору і її аналізом.

Метод ВТ ґрунтується на такій послідовності змістовних подій:

• Будь-яка творча ідея має відповідати певним критеріям верифікації її на здатність створювати враження, і отримання ставлення до неї в учасників робочої групи.
• Для опрацювання версійної ідеї в робочій групі, конче необхідні знання і навички формулювання так званих «версійних запитань» для отримання ситуативним режисером робочого матеріалу від інших учасників робочої групи.
• Індивідуальна робота над отриманим від учасників групи матеріалом вимагає від ситуативного режисера вміння вести протяжний акторський монолог з елементами композиційного будування.
• Формулювання творчих завдань на Образи й Преображення — це окремі специфічні навички, які розвиваються в Акторів по закінченню навчання за програмою та методикою акторської Школи Образності.
• Виконання завдань і гра в мінівиставі потребують від Акторів володінням предметом Образності й можливості повноцінного функціювання в Образному форматі
• Конструктивний Аналіз розгорнутого етюду, по закінченню гри вимагає довершеного кваліфікаційного рівня актора – випускника акторської Школи Образності.

Всі вище описані навички актори опановують під час навчання по Академічній Навчальній Програмі акторської Школи Образності.

Версійний метод — ефективно працює лише в тій робочій групі акторів, які пройшли повний курс навчання Образності за нашою програмою і методикою!

Володіння інструментами Образності й методом ВТ може бути цікавим як для театрів (різних масштабів і напрямків) зі стабільним акторським ансамблем, так і для продюсерських центрів, агенцій що працюють з Акторами з різних баз даних, по відбору.

Актори, що пройшли навчання по Академічній Програмі Школи Образності й володіють методом ВТ, можуть об’єднуватись в одні групи та застосовувати здобуті навички й знання в будь-яких майбутніх театральних проєктах.

Аналоги Версійного методу, в інших, не театральних галузях

1. 1. Архітектура і будівництво

      Моделювання, і макетування — обов’язкова фаза створення і реалізації плану забудови.

   2. IT галузь

      Proof of concept (PoC) — це демонстрація практичної здійсненності будь-якого методу, ідеї, технології, з метою доказу факту, що метод, ідея чи технологія працює.

   3. Кіновиробництво

      Створення пілотної серії телевізійного серіалу

Образність – мова творчості, її формат

Образність властива всім видам мистецтва, включно з поезією, літературою, співом, хореографією і не тільки.

Пройшовши навчання по Академічній Програмі Школи Образності за унікальними авторськими методиками, професійні Актори опановують предмет Образності, вміють застосовувати його на практиці і бути високо ефективними в Образному форматі.

Метод Версійного Театру, на думку його розробників, має стати переважною акторською технологією (практикою) підготовки до повномасштабного репетиційного циклу. А майбутній твір перформативного або сценічного мистецтва, у випадку, якщо він буде створений в образному форматі — підвищить якість, значущість, художній рівень і вишуканість театрального мистецтва і якості життя в цілому.